12.03.12 у стінах Київської духовної академії, в рамках III студентської конференції «Студентська наука в духовній школі»,  відбувся семінар «Вивчення спадщини новомучеників і сповідників ХХ ст. в навчальних програмах», організований КДА спільно з видавництвом «Дух і літера» та Центром св. Климента «Спілкування та діалог культур» з нагоди виходу книги о. Анатолія Жураковського «Мы спасаемся Его жизнью» (див. підбірку матеріалів першої презентації книжки в Галереї «Соборна» тут).

На зустріч зібралися викладачі та студенти низки духовних шкіл та світських навчальних закладів України.  Відкриваючи семінар, Архієпископ Бориспільський Антоній, ректор КДАіС, ознайомив присутніх із рішеннями соборів щодо канонізації новомучеників і сповідників, а також з основними досягненнями в сфері вивчення їх спадку.  

Архімандрит Климент (Вечеря), проректор КДАіС з навчальної роботи, розповів про зусилля Православної Церкви по знаходженню та систематизації відомостей про своїх мучеників і сповідників ХХ ст., а також окреслив освітні перспективи цієї місії, зокрема, зауваживши, що прославлення новомучеників має протистояти некритичному піднесенню радянського минулого з боку православних християн.

Проректор КДАіС з наукової роботи Володимир Бурега сформулював найбільш гострі запитання, пов’язані із церковно-історичним осмисленням досвіду новомучеників. Чи означає прославлення мученика канонізацію кожного рядка його богословських творів, які подекуди містять явно суперечливі моменти? Чи можлива канонізація представників таких церковних угрупувань, як-от йосифляни, що не підтримали лінію Патріарха Сергія (Страгородського)? Чи варто цілковито покладатися на протоколи КДБ, що вважаються сьогодні найбільш надійним джерелом з історії новомучеників та сповідників?

Директор видавництва «Дух і літера» Костянтин Сігов, переходячи до конкретних персоналій,  розповів про новомучеників з числа професури Київських духовних шкіл, як-от о. Олександр Глаголєв, о. Михайло Єдлинський, о. Спиридон Кисляков  та передусім о. Анатолій Жураковський. Ці пастирі та богослови були поєднані  поміж собою спільним культурно-інтелектуальним контекстом, тісними дружніми та духовними зв’язками. Головною рисою мислення о. Анатолія було названо його виразний христоцентризм.

Голова Синодального відділу біоетики та етичних питань єпископ Макарівський Іларій (Шишковський) підкреслив певний юнацький максималізм, помітний у проповідях о. Анатолія, вказуючи на його співзвучність полум’яній проповіді Христа та Апостолів; о. Климент додав, що цей максималізм, притаманний і  В. Екземплярському, і о. С. Кислякову, можна вважати «генетичною ознакою» усього київського богословського осередку.

Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ О.Георгій Коваленко вказав на необхідність вивести розмови про мучеників та сповідників віри ХХ ст. за рамки вузького кола фахівців і схвалив кроки, спрямовані на ознайомлення широких читацьких кіл із діяльністю нових святих.

Ігумен Філарет (Єгоров) повідомив, що в рамках Київського літного богословського інституту, що проходить у духовно-просвітницькому центрі «Ковчег» на парафії преп. Параскеви Сербської с. Лишня з ініціативи Центру св. Климента «Спілкування та діалог культур», молодь активно залучається до обговорення цієї проблематики.

Представники єпархіальних духовних шкіл – Харківської, Одеської, Волинської – окреслили головні перешкоди для дослідження спадку новомучеників: відсутність методології, брак фахових кадрів та недостатня підтримка з боку світських органів влади, - але також повідомили про конкретні наукові й освітянські зусилля вийти з цієї ситуації (зокрема, видавництву «Дух і літера» було висловлено подяку за інтелектуальну підтримку в цій нелегкій справі).

У своєму заключному слові К.Сігов наголосив, що попри усі нерозв’язні проблеми, які висуває історичне дослідження спадку новомучеників, очевидною є місіонерська потреба у поширенні цього спадку. Особлива проповідницька харизма о. Анатолія Жураковського, що зробила його Золотоустом Київського релігійно-філософського товариства, має стати відомою сучасним читачам, і передусім, студентству.

Дар'я Морозова.

 

 

Читайте також репортаж про подію на сайті КДАіС.

 

 

Пошук
Вхід
"Успенские чтения"

banner

banner