архієп.Бориспольський
Антоній (Паканич)

12 березня 2011 в Київській Духовній Академії в рамках щорічної студентської конференції відбувся методичний семінар «Вивчення спадщини новомучеників і сповідників XX століття в навчальних програмах духовних навчальних закладів», підготовлений Навчальним комітетом при Священному Синоді Української Православної Церкви.

 
У своєму вступному слові архієпископ Бориспольський Антоній (Паканич), ректор КДАіС, окреслив головні віхи у процесі вивчення та вшанування подвигу та спадщини новомучеників та сповідників ХХ століття, які переподвідає дана публікація.
 
Отже, Священний Синод Руської Православної Церкви відновив вшанування сповідників та мучеників, що постраждали за Христа після більшовицького перевороту 1917 року, у березні 1991 року. І вже 1992 року Архієрейський Собор Руської Православної Церкви визначив звершувати святкування Собору новомучеників та сповідників ХХ століття 25 січня за юліанським календарем (якщо цей день припадає на неділю), або в найближчий недільний день. Дату 25 січня для цього святкування було обрано тому, що саме в цей день 1918 року поблизу Києво-Печерської Лаври було вбито митрополита Київського Володимира (Богоявленського). Саме це вбивство і поклало початок багаторічним стражданням православних християн на нашій землі.


Собор новомучеників і сповідників руських ХХ ст.

Після встановлення дня святкування цього Собору постійно велася робота по збиранню свідчень про подвиг новомучеників і сповідників. І Українська Православна Церква активно долучилася до цієї роботи. Наприклад, вже 1993 року Священний Синод Української


Праведна кончина
священномученика Володимира,
митрополита Київського
25 січня 1918 року
Православної Церкви встановив особливе святкування на честь новомучеників Слобідського краю. За поданням блаженної пам’яті митрополита Харківського Никодима тоді було причислено до лику святих тридцять мучеників Слобідського краю. А 1997 року було встановлено святкування Собору новомучеників та сповідників Черкаських, до якого увійшло більше ста мучеників.
В серпні 2000 року Ювілейний Архієрейський Собор Руської Православної Церкви канонізував 1774 новомучеників та сповідників. Однак і після цього Собор новомучеників постійно поповнюється новими святими. Сьогодні до цього Собору входить вже майже дві тисячі святих.
«Паралельно з цим ведеться збір спадщини новомучеників та сповідників. Це вкрай нелегка робота. Проповіді, статті, богословські твори видатних ієрархів та священнослужителів багато десятиліть зберігалися виключно в рукописах, передавалися їх духовними дітьми з покоління в покоління. І лише сьогодні є можливість зробити цю спадщину доступною

Розстріл хресного ходу
в Астрахані. 1919 р.
широкому загалу. В спадщині новомучеників відображено унікальний досвід церковного життя в період суворих гонінь. І для усіх нас цей досвід має стати джерелом духовного натхнення. Церква стоїть на крові мучеників. І саме кров новомучеників стала фундаментом церковного відродження кінця ХХ століття», - відзначив владика Антоній.
 
2011 року Архієрейський Собор Руської Православної Церкви прийняв документ «Про заходи щодо збереження пам'яті новомучеників, сповідників та усіх невинно від богоборців в роки гонінь постраждалих». Цей документ особливо зазначає, що «вивчення подвигу новомучеників та
сповідників слід включити в навчальні плани духовних семінарій та училищ з урахуванням історії регіону». Це положення прямо закликає нас вивчати спадщину новомучеників та сповідників ХХ століття в наших навчальних закладах. Крім того, тут підкреслюється, що особливу увагу слід звернути на тих святих, які постраждали в конкретних регіонах.
 
Наприкінці владика Антоній з радістю зауважив, що в семінарі взяв участь Костянтин Борисович Сігов, директор науково-видавничого об’єднання «Дух і Літера», яке нещодавно випустило книжку священика Анатолія Жураковського «Мы спасаемся Его жизнью». «Отець Анатолій прийняв священний сан 1920 року, тобто саме тоді, коли розпочиналися гоніння на Православну Церкву. Кілька разів його засуджували та відправляли до в’язниці, а 3 грудня 1937 року його було розстріляно за рішенням табірної трійки. І все його пастирське служіння було хресним шляхом до його особистої Голгофи»,  – відзначив Ректор КДАіС.

 

 

Пошук
Вхід
"Успенские чтения"

banner

banner